Кресло мешок груша купить kreslo-meshok.org.



выездная химчистка штор, штор | новости Москва

Глава 5

МИТНІ ПЛАТЕЖІ

5.1. МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Особливістю сучасних національних систем регулювання зовніш­ньоекономічної діяльності є їхній комплексний характер, що вияв­ляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно-фінансових заходів.

У цілому зовнішньоекономічна політика держави — це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів.

Головним інструментом такої політики є метод тарифного регу­лювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його над­ходженні на внутрішній ринок країни, дає змогу національним това­ровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних то­варів та одержувати додатковий прибуток, прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств.

Законом України "Про Митний тариф України" визначено поря­док формування і застосування митного тарифу України при вве­зенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизова­ний звід ставок мита єдиний для всіх суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Ставки митного тарифу встановлюються Верховною Радою Украї­ни шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

 Станом на 20 липня 2001 р.

З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулю-аяня та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономіч-бої діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну  до складу входять представники Міністерства економіки, Дер­жавної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністер­ства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.

За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.

Експортний тариф — інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджет­них надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний тариф — головний інструмент митно-тарифного регулю­вання зовнішньоекономічної діяльності — виконує такі основні функції:

— формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом дифе­ренціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

— впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутво­рення;

— захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

— дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;

— сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого торговель­ного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що пере­міщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держа­ва може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей націо­нальної економіки (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Приклад змін ставок мита на товари залежно від розвитку певної галузі промисловості

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

 

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД

 

Роки

 

1992

 

1995

 

1999

 

52.12

 

Тканини бавовняні та інші, %

 

5

 

0

 

1

 

25.26

 

Стеарит природний, тальк подрібнений або мелений, %

 

 

2

 

0

 

5

 

84.81

 

Крани, клапани, вентилі та інша арматура %

 

10

 

0

 

0

 

5.2. МИТНА ВАРТІСТЬ

Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсо­ток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сУмніву, вартість товару, який продавець передає покупцеві безпосе-

редньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартість може дуясе відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцеві. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід має забезпечувати єдину митну оцінку для то­варів, які поставляються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець). Зрозуміло, щ0 для кожного бізнесмена дуже важливо, яким способом буде проведе­на митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про еконо­мічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономіч­ної операції та ін. Митна оцінка — це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.

Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийнято рішен­ня про загальні правила митної оцінки.

Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введена розрахункова величина — митна вартість. Митна вартість встановлена міжна­родною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі). За такого підходу зна­чення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони поставляються за різними умовами поставки. Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару. Фактурна (контракт­на) вартість це ціна товару, обумовлена в контракті та відповід­но в рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуван­ням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних ко­мерційних термінів INКОТЕЕМ8, виходячи з того, які витрати вклю­чені продавцем до рахунку-фактури і коли вони зроблені: до перети­ну митного кордону чи після.

 Тому знання INКОТЕЕМ8 є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які ви-втрати поставки включаються продавцем до рахунку-фактури за різних умов поставки.

 При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до пере­тину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транс­портний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).

Приклад 1. В Україну із США надійшов товар — «тканина». Згідно з договором купівлі-продажу товар поставляється за умовами ЕХ\У Бостон, вартість його — 5 доларів США за 1 м2, загальна кількість 5000 м2. Відповідно фактурна вартість (ціна в рахунку-фактурі) — 25 000 доларів США, 5 х 5000 = 25 000).

Вартість навантаження на судно у Бостоні — 200 доларів США, транспор­тування вантажу до Одеси на теплоході — 3000.

Митна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості плюс вартість навантаження плюс вартість транспортних витрат до Одеси (як кор­дону України), тобто 25 000 + 200 + 3000 = 28 200 доларів США.

Приклад 2. В Україну з Німеччини надійшов товар — «обладнання для перукарні». Згідно з договором купівлі-продажу товар поставляється за умо­вами ВВІ Харків, вартість його за контрактом (тобто фактурна) — 50 000 доларів США. Враховуючи обрані умови контракту — ВВІ Харків, до рахунку-фактури продавець уключив усі витрати, які він зробив при доставці вантажу до Харкова, в тому числі й зроблені після перетину митного кордо­ну України. Вартість транспортування після перетину митного кордону — 100 доларів США .

Митна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості мінус вартість транспортних витрат від кордону України до Харкова: 50 000 - 100 = = 49 900 доларів США.

Ст. 16 Закону України "Про Митний тариф України" дає законо­давче визначення терміна "митна вартість".

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Головне правило визначення митної вартості її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим докумен­тальним підтвердженням усіх її складових (наприклад транспорт­них витрат та ін.).

При неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів (наприклад відсутня рахунок-фактура та ін.) митні орга­ни визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених то­варів та інших предметів.

Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.

5.3. КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ВІДПОВІДНО ДО УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти то­варам цифрові коди.

Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (екс­портували) обмежену кількість товарів (наприклад тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спе­ціальної номенклатури товарів.

Проте якщо є необхідність здійснення імпорту та експорту кількох тисяч різноманітних видів товарів, то без систематизації даних то­варів здійснити їх розподіл досить важко, оскільки описи різних то­варів можуть перекривати один одного (наприклад, яблука можна віднести до «харчових продуктів» і до «фруктів»). Тому тільки пев­на систематизація дозволяє уникнути можливих труднощів при кла­сифікації товарів.

Крім цього, при введенні державою певних засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, тобто ліцензування чи встановлення ставок мита, зробити це з усіх товарів без їх певної систематизації досить важко.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно си­стематизувати і мати можливість класифікувати. Такий системати­зований перелік товарів являє собою Українську класифікацію то­варів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи — на товари.

Навіщо ж потрібен код товару при митному оформленні?

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включа­ють у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, ком­плектність та інші відомості про товар, які дають можливість одно­значно класифікувати його кодом, указаним у графі 33.

Ставки мита в Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотуван­ня та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.

Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару , преверенційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.

Розглянемо на прикладі, який це має вигляд:

Код УКТЗВД

 

Назва

 

Ставки мита, %

 

Додаткові ОВО

 

преферен­ційна

 

пільгова

 

повна

 

 

 

машини для сушіння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8451 21

 

— місткістю не більш як

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 кг  сухої білизни:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8451 21 10 00

 

— місткістю не більш

 

 

 

0

 

5

 

ШТ.

 

 

 

як 6 кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8451 21 90 00

 

— місткістю понад 6 кг,

 

 

 

0

 

5

 

ШТ.

 

 

 

але не  більш як 10 кг     -

 

 

 

 

 

платежі

Кодування товару — це представлення товару у вигляді знака. Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:

— код групи — 2 знаки;

— код позиції — 4 знаки;

— код субпозиції — 6 знаків;

— код підсубпозиції — 10 знаків. Розглянемо це на прикладі коду УКТ ЗЕД 4011 40 10 00 —для мотоциклів (для ободів діаметром не більш як 30,5 см):

40 група

 

11

 

40

 

1000

 

позиція

 

субпозиція

 

підсубпозиція

 

Що ж необхідно для визначення коду товару?

Для того щоб присвоїти товару код відповідно до УКТ ЗЕД, необ­хідно провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенклатурі. УКТ ЗЕД має 5 рівнів класифікації. Розглянемо їх на прикладі. Нам необхідно провести класифікацію товару «пшениця тверда насінна».

Перший рівень — розділи, їх у УКТ ЗЕД 21. На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Наприклад, у розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II — продукти рослинного походження, у V — мінеральні продукти, у VII — пластмаси та вироби з них; каучук і резинові вироби. Отже, спочатку необхідно визначити, до якої галузі можна віднести товар. Пшениця — це продукція рослинного походження. Значить вона відноситься до розділу II.

Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в УКТ ЗЕД.

Другий рівень — групи. Всього їх 97. У них товари зібрані згідно:

— з матеріалом, з якого вони виготовлені (наприклад, група 50 — шовк, 72 — чорні метали, 80 — олово та вироби з нього);

— з функціями, які вони виконують (наприклад* група 91— часи та їх частини, 92 — музичні інструменти);

— зі ступенем обробки (наприклад, група 10 включає «зернові культури» у необробленому вигляді, 11 — продукцію борошно мельно-круп'яної промисловості, 19 — вироби із зерна хлібних злаків, борошна, борошняні кондитерські вироби).

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками В1Д 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Знаючи, що пшениця насінна — це зерно у необробленому вигляді, шукаємо у розділі II групу 10 «Зернові культури», яка і включає зерно пшениці. Значить перші дві цифри коду будуть 10

Третій рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Так наприклад, у групі 10 «зернові хліба» як критерій використовується вид зерно­вих, товарна позиція 1001 — пшениця, 1002 — жито, 1004 — овес.

Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи. Отже товарна позиція пшениці — 1001.

Четвертий рівень — субпозиція. На цьому рівні здійснюється по­дальша деталізація. Так наприклад, у групі 10 «зернові хліба» в товарній позиції 1001 — пшениця до субпозиції 1001 10 відносить­ся пшениця тверда, до субпозиції 1001 90 — пшениця інша.

Товарні субпозиції — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

Оскільки наш товар — тверда пшениця, то її відносимо до субпо­зиції 1001 10.

П'ятий рівень — підсубпозиція. На цьому рівні вводяться додат­кові критерії товару. Так наприклад, у групі 10 «зернові хліба» до субпозиції 1001 10 відноситься пшениця тверда, а до підсубпозиції 1001 10 0010 — пшениця тверда насінна.

Таким чином проведено класифікацію товару «пшениця тверда насінна» і визначено код товару відповідно з УКТ ЗЕД 1001 10 0010.

Таблиця 5.2. Класифікація товару «пшениця тверда насінна»

Код групи

 

10

 

Зернові хліба

 

Товарна позиція

 

10

 

01

 

Пшениця

 

Субпозиція

 

10

 

01

 

10

 

Пшениця тверда

 

Підсубпозиція

 

10

 

01

 

10

 

0010

 

Пшениця тверда насінна

 

Ми розглянули, з чого складається код товару і що для класифі­кації товарів у різних товарних позиціях використовуються такі кри­терії: __

— матеріали, з яких товари виготовлені;

— функції, які вони виконують;

— ступінь обробки цих товарів.

Деякі товари можуть бути частинами і приналежностями інших товарів, що також враховано в товарній номенклатурі.

Для товарів, не названих в УКТ ЗЕД окремо, передбачені так звані корзиночні позиції.

Іноді виникають сумніви, до якої з товарних позицій можна відне­сти товар. Наприклад, стілець зі сталі можна віднести до виробів зі сталі (товарна позиція 73.26) і до меблів для сидіння (товарної по­зиції 94.01).

З цього прикладу зрозуміло, що коли є декілька варіантів класифі­кації товарів, то мають бути і правила вибору одного з них. Вільного тлумачення тут не повинно бути, оскільки воно перешкоджатиме однаковому розумінню торгових угод і формуванню точної статисти­ки експортно-імпортних операцій. Тому, коли є кілька можливостей

класифікації товарів і потрібно здійснити вибір однієї з них, у першу чергу необхідно звернутися до приміток до розділів та груп, у яких можуть класифікуватися дані товари. Досить часто цього достатньо для остаточного визначення товарної позиції.

Наприклад, необхідно визначити код товару «іграшки з недорогоцінних металів».

У нас є розділ XV «Недорогоцінні метали та вироби з них» і розділ XX «Різні промислові товари». Але оскільки у примітках до розділу XV зазначено, що в нього не включаються вироби, які входять у групу 95 (наприклад, іграшки, ігри, спортінвентар), ми відносимо іграш­ки з недорогоцінних металів до групи 95.

Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти у передмові до будь-якого видання товарної номенклатури. Таких правил шість.

Правило 1. Назви розділів призначені для зручності користу­вання.

Правило 2а, Незавершений або розукомплектований товар кла­сифікується як зібраний, якщо він зберігає основні характеристики.

Правило 26. Посилання у найменуванні товарної позиції на ма­теріал означає, що даний товар виготовлений з цього матеріалу.

Правило 3а. Застосовується при неможливості застосування пра­вила 26. Перевага надається тій позиції, яка містить більш конкрет­ний опис товару.

Правило 3б (коли неможливо застосувати правило За). Набори, суміші, комбіновані товари класифікуються за тими матеріалами або частинами, які дають основну ознаку.

Правило 3в (коли неможливо застосувати правила За і 3б). То­вар класифікується в позиції, яка є останньою серед тих, що однаково підходять до класифікації.

Правило 4. Товари, назви яких не зустрічаються у УКТ ЗЕД, кла­сифікуються за подібними.

Правило 5а. Тара особливої форми, представлена з виробами, кла­сифікується разом із товаром. Правило не стосується тари, яка надає виробу суттєво іншого характеру.

Правило 5б. Тара, яка підходить для повторного використання, класифікується окремо.

Правило 6. З метою юридичного визначення класифікація здійснюється відповідно до правил, приміток до розділів за умови, що порівнюються субпозиції з однаковою кількістю дефісів.

Таким чином, ми з'ясували, що в УКТ ЗЕД товари згруповані на Декількох рівнях інформаційного значення, починаючи від рівнів найбільш загального опису категорій товарів і закінчуючи рівнями опису конкретних товарів.

 

5.4. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ТА СТЯГНЕННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ І ПОДАТКІВ ПО ВМД ПРИ МИТНОМУ ОФОРМЛЕННІ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Діючим законодавством установлено, що товари та інші предме­ти, які переміщуються через митний кордон України, підлягають мит­ному оформленню.

Митне оформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.

Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декла­рацією (ВМД), справляються при кожному здійсненні митного оформ­лення товарів та інших предметів, окрім випадків, передбачених чин­ним законодавством.

Вантажні митні декларації містять необхідну для нарахування митних платежів інформацію й, оформлені у митному відношенні, підтверджують права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та інших опе­рацій.

За ВМД нараховуються залежно від напрямку переміщення та застосованого митного режиму:

— митні збори;

— мито (ввізне або вивізне);

— акцизний збір;

— податок на додану вартість (ПДВ).

Нарахування платежів провадиться у графі 47 ВМД декларанта­ми за ставками й у порядку, передбаченому чинним на момент її митного оформлення законодавством.

При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на день подання ВМД до митного оформлення (ПДВ та акцизу — на день митного оформлення).

Сплата платежів провадиться шляхом їх перерахування за безго­тівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банку «Аваль».

При безготівковому розрахунку сплатою вважається фактичне за­рахування сум платежів на рахунок митниці.

Платниками митних платежів за ВМД є суб'єкти підприємниць­кої діяльності — юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.

Об'єкти оподаткування визначаються чинним законодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видів то­варів, ставок, митних режимів тощо.

Пільги зі сплати платежів надаються лише у визначених законодав­ством випадках. При наданні пільг нарахування платежів у графі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06».

При цьому у графі 36 ВМД зазначається код преференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 (розділ 7) — реквізити законодавчих актів, на підставі яких надано пільги з кожного виду платежів.

З метою контролю за правильністю нарахування та повнотою спла­ти митних платежів під час митного оформлення ВМД співробітники митних органів перевіряють правильність визначення:

_ основи нарахування платежів;

— ціни товару;

— умов поставки;

— коду згідно з УКТ ЗЕД;

— правомірності надання пільг тощо.

Для уникнення оподаткування суб'єкти підприємницької діяльності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодами УКТ ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять товари, на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставками внаслідок невірного кодування або найменування товарів.

У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності визна­чення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих в якості підтверджень підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза із залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митної лабораторії, Управління з верифі­кації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій.

Таблиця 5.3. Приклад нарахування платежів за ВМД типу ЇМ 40

Назва імпортного товару — стільці «Тігіапо». Код товару — 9401 69 00 00. Країна походження — Італія. Митна вартість — 17 250 грн.

Ставка митного збору — 0,2 %.

Ставка ввізного мита — 15 %.

Ставка ПДВ — 20 %.

Таблиця 5.4. Заповнення графи 47 ВМД

Вид платежу

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

010

 

17250

 

0,2 %

 

34,50 грн.

 

01

 

020

 

17250

 

15%

 

2587,50грн.

 

01

 

028

 

19 837,50

 

20%

 

3967,50грн.

 

01

 

5.4.1. Порядок стягнення ввізного (імпортного) мита

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію Украї­ни І вивозяться за межі її, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено законодавством

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України "Про Мит­ний тариф України".

Митний тариф України (МТУ) — це систематизований звід ста­вок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі.

Ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпортують­ся) за вантажною митною декларацією на митну територію України з метою вільного використання на цій території, за ставками згідно з ЗУ «Про Митний тариф України».

Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством.

Ввізне мито диференційоване.

До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною вхо­дять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митно­го режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовуються преференційні ставки Митного тарифу України (за­раз преференційні ставки встановлені на рівні пільгових).

До товарів, що походять із тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або націо­нальним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставки Митного тарифу України.

Якщо не виконуються вищенаведені умови, то застосовуються повні ставки Митного тарифу.

В Україні застосовуються такі види мита:

— адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості (при цьому митна вартість визначається відповідно до ст. 16 Закону України «Про Митний тариф України») (табл. 5.5);

Таблиця 5.5. Приклад адвалерної ставки мита

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

 

Назва

 

Ставки мита, %

 

Додаткові

ОВО

префе­ренційна

 

пільгова

 

повна

 

2527 00 00 00

 

Кріоліт природний; хіоліт природний

 

 

 

2

 

5

 

2801 100000

 

хлор

 

 

 

2

 

10

 

 

 

8403 10 90 10

 

котли центрального опалення потужністю до 10 МВт

 

 

 

25

 

50

 

шт

 

 специфічне — у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару (табл. 5.6);

— комбіноване — поєднує два попередні види митного обкладення (табл. 5.7).                                                      

На окремі товари й Інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців з моменту їх установлення) (табл. 5.8).

Таблиця 5.6. Приклад фіксованої ставки мита

Код УКТ ЗЕД

 

Назва

 

Ставки мита, %

 

Додат­кові ОВО

 

преферен­ційна

 

пільгова

 

повна

 

0208

 

Інші, м'ясо та харчові

 

 

 

3 євро

 

6 євро

 

 

 

 

субпродукти, свіжі,

 

 

 

за 1 кг

 

за 1 кг

 

 

 

 

 

охолоджені або морожені:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0603 1011 00

 

троянди

 

 

 

0,5 євро

 

1 євро

 

шт

 

 

 

 

 

 

 

за 1 шт

 

за 1 шт

 

 

 

8516   500000

 

печі мікрохвильові

 

 

 

20 євро

 

20 євро

 

шт

 

 

 

 

 

 

за 1 шт

 

за 1 шт

 

 

Таблиця 5.7. Приклад комбінованої ставки мита

Код УКТ ЗЕД

 

Назва

 

Ставки мита,%

 

Додат­кові ОВО

 

префе­рен­ційна

 

пільгова

 

повна

 

0207 11 1000

 

М'ясо та харчові субпро-

 

 

 

30% , але не

 

60% , але

 

 

 

 

дукти свійської птиці то-

 

 

 

менш  як

 

не менш як

 

 

 

 

 

варної позиції 0105, свіжі,

 

 

 

1,5 євро за

 

3 євро

 

 

 

 

 

охолоджені або морожені:

 

 

 

1 кг

 

за 1 кг

 

 

 

 

 

— — — обскубані, потро-

 

 

 

 

 

 

 

вд

 

 

 

шені, з головою та лапами,

 

 

 

 

 

 

 

 

так звані курчата 83%

 

 

 

 

 

 б4

 

1803 1000 10

 

Какао-паста.незнежирена:

 

 

 

5% , але не

 

10% , але

 

 

 

 

 

 

 

 

менш як

 

не менш

 

 

 

 

 

— — в первинних упаков­ках масою нетто 10 кг

 

 

 

0,05 євро

 

як 0,1 євро

 

 

 

 

і більше

 

 

 

за 1 кг

 

за 1 кг

 

 

 

0803 00 90 00

 

Банани  сушені

 

 

 

20% , але

 

40%, але

 

——

 

 

 

 

 

 

 

не менш

 

не менш

 

 

 

 

 

 

 

 

як 0,2 євро

 

як 0,4 євро

 

'І'

 

 

 

 

 

 

 

за 1 кг

 

за 1 кг

 

 

 

Таблиця 5.8. Приклад ставок сезонного мита

Код УКТ ЗЕД

 

Назва

 

Ставки мита, %

 

Додат­кові ОВО

 

преферен­ційна

 

пільгова

 

повна

 

0701 90 51 00

 

Картопля свіжа або

 

 

 

0,2 євро

 

0,4 євро

 

 

 

 

 

охолоджена молода —

 

 

 

за 1 кг

 

за 1 кг

 

 

 

 

 

з 1 січня до 15 травня

 

 

 

 

 

 

 

1

 

0806 109300

 

Виноград свіжий

 

 

 

0,3 євро

 

 0,6 євро

 

 

 

 

 

або сушений з 1 січня

 

 

 

за 1 кг

 

за 1 кг

 

 

 

 

по 14 липня

 

 

 

 

 

 

 

  1

 

0805 40 20 00

 

Грейпфрут різних

 

 

 

20% , але

 

20% , але не

 

 

 

 

 

ВИДІВ — ЗІ СІЧНЯ 411

 

 

 

не менш

 

менш як 0,1

 

 

 

 

 

до 30 квітня         

 

ін.

 

як 0,1 євро

 

євро за 1 кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за 1 кг

 

 

 

 

 

 

 

В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть застосо­вуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита, визна­чення яких та процедура застосування подані в статтях 11—15 За­кону України «Про Митний тариф України».

Нарахування ввізного мита та порядок заповнення відповідних граф ВМД. Нарахування ввізного мита провадиться в графі 47 ВМД та додаткових аркушів до неї.

Основою для нарахування ввізного мита є:

митна вартість товарів — при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита;

— кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру то­варів або кількісні характеристики товарів — при застосуванні спе­цифічної ставки ввізного мита.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита:

у першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу:

020 — ввізне мито;

021 — ввізне мито на нафтопродукти, які підлягають обкладанню акцизним збором, транспортні засоби та шини, які раніше згідно із ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита...» обкладалися акцизним збором;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— митна вартість товару, вказана в графі 45 ВМД, якщо застосо­вується адвалерна ставка;

— кількісний показник товару відповідно до одиниць виміру то­варів (кількісна характеристика товару), визначений у відповідній графі ВМД, при застосуванні специфічної ставки;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки ввізного мита, встановлений на даний вид товару діючим на момент митного оформлення ВМД законодавством (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О»);

у четвертій колонці «Сума» зазначається сума ввізного мита, що підлягає сплаті (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О») у національній валюті України.

День подання ВМД до митного оформлення фіксується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення штампа «Під митним контролем» у графі «Д» ВМД і відповідними записами у справах митного органу;

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати мита.

5.4.2. Митні збори. Порядок нарахування та стягнення

Митні збори — це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послу­ги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, збері­гання товарів під відповідальністю митниці  (.ст 76 Митного кодексу України передбачено справляння митних борів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транс­портних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, печей, які переміщуються через митний кордон України (в тому числі v міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших пред­метів, а також за перебування їх під митним контролем).

За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відпові­дальністю митниці у випадках, коли передача їх на зберігання мит­ниці необов'язкова, також справляються митні збори (ст. 77 Митно­го кодексу України).

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» із змінами та доповненнями (табл. 5.9). Звільнення від сплати митних зборів можливо лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Таблиця 5.9. Ставки митних зборів

Вид митного збору

Розмір ставки, доларів СІЛА

1. За митне оформлення товарів та інших

предметів при митній вартості: до 100 доларів США від 100 до 1000 доларів США більше 1000 доларів США

0,2 % митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів США

2. За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під  зобов'язання про його зворотне  вивезення (ввезення):

за кожною вантажною митною декларацією за кожним додатковим аркушем до неї

3. За митне оформлення товарів у разі транзиту:

за кожною вантажною митною декларацією _   за кожним додатковим аркушем до неї

4. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:

за кожною вантажною митною декларацією __   за кожним додатковим аркушем  до неї

5. За перебування товарів та інших предметів під митним контролем за кожний день перебування: за перші п'ятнадцять календарних днів за кожний наступний календарний день

0,05 % загальної митної вартості товарів та інших предметів

___________Глава 5 Продовження табл. 5.9

Вид митного збору

 

Розмір ставки, доларів США

 

 

6. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці (за одну годину роботи одного працівника митниці): у робочий час у неробочий час, суботу, неділю у святкові дні

 

20 40 50

 

 

7. За відмову від замовлених послуг, передбачених п. 6 цього додатку, без завчасного попередження в письмовій формі

 

20

 

 

8. За митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо він використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом

 

10

 

 

9. За видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції

 

15

 

 

10. За зберігання товарів та інших предметів на складах митниць (крім товарів та інших предметів, зазначених у ст. 86 Митного кодексу України) за 1 кг за кожний день зберігання: перші десять календарних днів кожний наступний календарний день

 

0,1 0,5

 

 

11. За зберігання товарів  та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання і зазначені в ст. 86 Митного кодексу України, за кожний день зберігання: перші десять календарних днів

кожний наступний календарний день

 

0,1 % загальної вартості товарів та інших предметів 0,5 % загальної вартості товарів та інших предметів

 

 

12. За видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом (на термін до одного року)

 

1500

 

 

13. За продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання підприємства декларантом (щорічно)

 

1000

 

 

14. За видачу сертифіката підтвердження доставки товару, прийнятого під режим експортного контролю України (доповнено п. 14 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.99 р. № 920)

 

100

 

 

Митні платежі

 

145

 

Закінчення

 

табл. 5.9

 

Вид митного збору

 

Розмір ставки, доларів США

 

15. За реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, на термін 6 місяців: за кожний наступний товар з тим же об'єктом інтелектуальної власності

 

200 100

 

16. За реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, на термін 12 місяців: за кожний наступний товар з тим же об'єктом інтелектуальної власності

 

400 200

 

17. За продовження терміну реєстрації кожного товару

 

100

 

18. За внесення змін до реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності

 

50

 

Митні збори, які нараховуються за вантажною митною деклара­цією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення то­варів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених «По­рядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареє­строваним у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за № 443/2883).

Нарахування митних зборів провадиться у графі 47 ВМД у на­ціональній валюті України. Приклади подаються нижче.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів:

у першій колонці «Вид» зазначається код виду митного збору з класифікатора видів та ставок митних зборів;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— загальна митна вартість товарів, визначена в графі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;

— рядок прокреслюється, якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;

— завізована підписом декларанта кількість годин роботи працівника митниці — при нарахуванні зборів за митне оформлення то­варів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші пред­мети, чи поза робочим часом, установленим для митниці;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки митних зборів, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 залежно від митного режиму.

При нарахуванні зборів за перебування товарів та інших пред­метів під митним контролем розрахунок ставки зазначається вихо­дячи з кількості днів перебування їх під митним контролем, що вра­ховується при нарахуванні митних зборів;

У четвертій колонці «Сума» зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті.

При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками фіксо­вана ставка, зазначена в доларах США, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на день подання ВМД до митного оформлення;

У п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати митних зборів.

ПРИКЛАДИ НАРАХУВАННЯ ЗБОРІВ ЗА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Для всіх прикладів курс гривні до долара США на день подання ВМД становить 4,5 грн.

Приклад  1.  Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів:

а) загальна митна вартість (графа 12 ВМД) складає 1800 грн.;

Вид

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

010

 

1800

 

5%

 

22,5

 

01

 

б) загальна митна вартість, указана в графі 12 ВМД, складає дев'ять тисяч двісті гривень.

Вид

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

010

 

9200

 

0,2 %

 

18,4

 

01

 

Приклад 2. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотний вивіз (ввіз):

Вид

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

012

 

— — —

 

ЗО доларів США

 

135

 

01

 

Приклад 3. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі транзиту:

Вид

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

014

 

—— —

 

10 доларів США

 

45

 

02

 

Приклад 4. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввозу на митний ліцензійний склад:

Вид

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

015

 

————

 

ЗО доларів США

 

135

 

01

 

Приклад 5. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на тери­торіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші пред­мети, або поза робочим часом, встановленим для митниці:

Вид

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

003

 

6

 

20 доларів США

 

540

 

01

 

Приклад 6. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за перебу­вання товарів та інших предметів під митним контролем:

загальна митна вартість (графа 12 ВМД) складає десять тисяч гривень. Термін перебування товарів під митним контролем — 65 календарних днів;

за перші п'ятнадцять календарних днів, за день, зазначений у провізній відо­мості як строк їх доставки до митниці призначення, та день митного оформлен­ня плата не стягується;

за наступні п'ятдесят днів плата складає 2,5 %  загальної митної вартості.

При заповненні графи 47 в колонці  «Ставка»  робиться підрахунок ставки.

Вид

 

Основа нарахування

 

Ставка

 

Сума

 

СП

 

001

 

10 000

 

0,05% х 48 дн. = 2,4%

 

240

 

01

 

 

5.4.3. Акцизний збір. Порядок нарахування та стягнення

Акцизний збір — це непрямий податок споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стя­гується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчу­ження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території Украї­ни, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підак­цизних товарів. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється ак­цизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяль­ності — українські виробники підакцизних товарів (продукції), за­мовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на да­вальницьких умовах, суб'єкти підприємницької діяльності, які імпор­тують підакцизні товари (продукцію), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересила­ють) на митну територію України предмети (товари), на які законо­давством України встановлено акцизний збір.

Об'єктами оподаткування акцизним збором є:

— митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозять­ся, пересилаються) на митну територію України, в тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою, збільшена на суму ввізного мита;

— вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовле­них українськими виробниками на давальницьких умовах;

— митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на митну територію України, включаючи виготовлені за ме­жами митної території України з давальницької сировини, реімпорто-вані, а також митна вартість продукції, збільшена на суму ввізного мита, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату мит­ного оформлення товарів (продукції).

Акцизний збір обчислюється:

— за ставками у відсотках до оподатковуваного обороту, який визначається виходячи з митної вартості імпортних товарів;

— у вигляді фіксованої ставки в євро за одиницю виміру вантажу (товару) (табл. 5.10).

Ставки акцизного збору однакові на всій території України. Суми акцизного збору із ввезених на територію України товарів сплачу­ються на депозитні рахунки митних органів (крім випадків митного

оформлення товарів, що підлягають маркуванню марками акцизного збору).

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких прова­диться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція, тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, та в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

 

Таблиця 5.10. Приклад ставок акцизного збору

 

Найменування товару

 

Код УКТ ЗЕД

 

Ставка акцизного збору

 

1

 

Пиво солодове

 

22.03 00

 

0,02 євро за 1 л

 

2

 

Ювелірні вироби

 

71.13, 71.14

 

55%

 

3

 

Дизельне пальне

 

27.10.00690

 

10 євро за 1000 кг

 

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою

де Са — сума акцизного збору, В — митна вартість, А — ставка акцизного збору, См — сума мита.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому екві­валенті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою

Са = Н х А,

де Са — сума акцизного збору, Н — кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А — ставка акцизного збору.

Нарахування акцизного збору, який підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці графи 47 «Вид» зазначається шифр платежу «ак­цизний збір» — 027, на бензин моторний та важкі дистиляти — 271;

у другій колонці графи 47 «Основа нарахування» зазначаються:

— кількісний показник, який визначається відповідно до діючо­го законодавства, якщо застосовується фіксована ставка акцизного збору;

— сума, що включає митну вартість товарів, вказану в графі 45 ВМД (яка обчислена в національній валюті Україні за курсом На­ціонального банку України, встановленим на день подання ВМД для митного оформлення);

у третій колонці графи 47 «Ставка» зазначається розмір став­ки акцизного збору, визначений згідно з діючим законодавством;

у четвертій колонці графи 47 «Сума» зазначається сума ак­цизного збору, що підлягає сплаті;

у п'ятій колонці графи 47 «СП» зазначається код відповідного способу платежу згідно з Класифікатором способів розрахунку.

5.4.4. Податок на додану вартість. Порядок нарахування

та стягнення

Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. № 1 68/9 7

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприєм­ницької діяльності, в тому числі фізичні особи — підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвестиціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяль­ності, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використан­ня (споживання).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пересилають­ся) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, по­в'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за ви­користання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших по­датків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезення (пере­силання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад лікарські засоби, зареєстровані в Україні у встановлено­му законодавством порядку).

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширю­ються на операції з підакцизними товарами.

Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД.

Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розра­ховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

ПДВ

(В + См + Са) х Я/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом: Спдв - (В + См) х Я/100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором: Спдв - (В + С8) х Я/100;150 Глава 5

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акциз­ним збором:

Спдв = В х Я/100,

де Спдв — сума ПДВ; Са — сума акцизного збору; В — митна або договірна (контрактна) вартість; См — сума ввізного мита; П — ставка податку на додану вартість (20 %).

Нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті, про­вадиться в графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 (пода­ток на додану вартість);

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— сума, що включає митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Націо­нального банку України, що діяв на день митного оформлення мит­ницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; ак­цизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

— якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна), — сума, що включає фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національно­го банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки податку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;

у четвертій колонці «Сума» зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу розрахунків.

За бажанням платника, при ввезенні на митну територію України товарів (крім підакцизних (за винятком тютюнової сировини) та та­ких, що входять до 1—24 товарних груп УКТ ЗЕД) можливе за­стосування вексельної форми розрахунків з ПДВ (п. 11.5. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. № 168/97-ВР). У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку до вантажної митної де­кларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у векселі (який не повинен перевищувати ЗО днів з дня оформлення ВМД) на розрахункові рахунки податкових органів.

У триденний строк з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.

Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про по­даток на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. № 1104 «Про затвердження порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями

Завдання для перевірки знань

1. На адресу української фірми "Парус" з Португалії надійшов вантаж — парасольки від дощу та сонця (код згідно з УКТ ЗЕД 6601 99 11 00). Митна вартість товару складає 17 500,93 грн. (графа 45 ВМД). Ставка мита — 15 %. Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

2. На митну територію України на адресу ТОВ «Зоря» з Норвегії на­дійшов вантаж — риба копчена (код згідно з УКТ ЗЕД 0305 41 00 00) 420 тонн.

Митна вартість товару складає 160 000 грн. (графа 45 ВМД).

Ставка мита — 1 євро за 1 кг.

Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро.

Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

3. На митну територію України на адресу АТ «Агро» з Болгарії на­дійшов вантаж — соки концентровані (код згідно з УКТ ЗЕД 2009 1919 90) — 25 000 л.

Митна вартість товару складає 80 000,00 грн. (графа 45 ВМД).

Ставка мита — ЗО %, але не менше 0,5 євро за 1 л.

Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро.

Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

4. Вантаж надійшов автомобільним транспортом у митницю призначен­ня 01.11.99 р. Дата доставки вантажу 02.11.99 р. Власник вантажу предста­вив вантаж до митного оформлення 23.11.99 р. Митна вартість цього ванта­жу (зазначена у графі 12 ВМД) складає 15 240 грн. Нарахувати суму митно­го збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем («001» вид) із заповненням графи 47 ВМД*.

5. Вантаж надійшов у митницю призначення залізничним транспортом. Відбиток штампа «Під митним контролем» проставлений на товаросупро­відних документах 10.08.99 р. До митного оформлення вантаж представле­ний 14.11.99 р. Митна вартість товару (зазначена у графі 12 ВМД) складає 105 434, 54 грн. Нарахувати суму митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем («001» вид) із заповненням графи 47 ВМД*.

6. Митна вартість вантажу, представленого до митного оформлення, скла­дає 3400 грн. (графа 12 ВМД). Нарахувати митний збір за митне оформлен­ня товарів та інших предметів («010» вид ) із заповненням графи 47 ВМД*.

7. Митна вартість вантажу, представленого до митного оформлення, ста­новить 28 163,85 грн. (графа 12 ВМД). Нарахувати митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів («010» вид) із заповненням графи 47 ВМД*.

8. Інспектор митниці, який проводив митне оформлення вантажу, виїхав на огляд на підприємство, де вантаж зберігався під митним контролем, о 10.00 годині і повернувся в митну установу о 14.30 годині, працюючи без перерви на обід. Розрахувати митний збір за митне оформлення товарів та інших пред­метів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установ­леним для митниці («001» вид), враховуючи, що перерва на обід у даній митній установі з 13.00 до 14.00 години та заповнити графу 47 ВМД*.

 

* Для всіх прикладів курс долара США на день подання ВМД становить 4,5 гривні за 1 долар США.152

 

9. Для проведення виставки на митну територію України ввезено два види товарів (за різними кодами УКТ ЗЕД ) під зобов'язання про зворотне їх вивезення. Сплата платежу проведена платіжним дорученням від 12.08.99 р. № 155 на депозитний рахунок Східної регіональної митниці 27034150 АКІВ «Укрсиббанк», м. Харків МФО 370452.

Треба визначити:

1) тип ВМД;

2) вид платежу, який нараховується за цією ВМД;

3) визначити ставку платежу;

4) провести нарахування платежу із заповненням граф 47, В, С ВМД.

10. З Італії на митну територію України на адресу ТОВ «Альфа» на­дійшов вантаж — ювелірні вироби (код товару згідно з УКТ ЗЕД 7113200000).

Митна вартість вантажу (графа 45 ВМД) — 17 219, 67 грн.

Митний збір за митне оформлення вантажу («010» вид) — 34,44 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 8609,84 грн.

Ставка акцизного збору — 55 %.

Нарахувати акцизний збір у графі 47 ВМД.

11. Із Словаччини на адресу української фірми АТ «Авто» надійшов ван­таж — автомобіль «Шкода» (код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703 23 90 11) з об'ємом двигуна 1984 см3, 1999 р. випуску.

Митна вартість вантажу (графа 45 ВМД) — 53 370,82 грн.

Митний збір за митне оформлення вантажу («010» вид) — 106,74 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 1944,32 грн.

Ставка акцизного збору — 0,6 євро за 1 см3 двигуна.

Курс євро на день подання ВМД становить 4,9 грн. за 1 євро.

Нарахувати акцизний збір у графі 47 ВМД.

12. З Росії на адресу українського ТОВ СП «Дім хутра» надійшов вантаж

— 10 жіночих норкових шуб (код товару згідно з УКТ ЗЕД 4203 10 00 10). Митна вартість вантажу (графа 45 ВМД) — 98 000,00 грн. Митний збір за митне оформлення вантажу («010» вид) — 196,00 грн. Курс євро на день подання ВМД становить 4,9 грн. за 1 євро. Нарахувати мито у графі 47 ВМД.

13. З Німеччини на адресу української фірми ТОВ «Геракліт» надійшов вантаж — взуття на підошві з натуральної шкіри (код згідно з УКТ ЗЕД 6403 20 00 00) — 2000 пар.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 140 013,00 грн.

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 137 945,25 грн.

Митний збір («010» вид) — 280,03 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 28 860,00 грн.

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

14. На митну територію України на адресу української фірми «Локс» з Італії надійшов вантаж — куртки жіночі з натуральної шкіри (код згідно з УКТ ЗЕД 4203 10 000) — в кількості 200 штук.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 137 998,05 грн.

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 140 337,00 грн.. Митний збір («010» вид) — 276,03 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 9556,95 грн.

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

15. На адресу українського ДП «Колос» з Республіки Білорусь надійшов вантаж — профілі порожнисті з чорних металів (код згідно з УКТ ЗЕД 7006 60 390) — у кількості 20 тонн.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 14 154,43 грн.

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 14 033,00 грн.

Митний збір («010» вид) — 276,03 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 707,72 грн. (нараховано умовно «06» С/П).

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

16. На адресу українського підприємства «Агро» з Туркменистану наді­йшов вантаж — бензин А-93 (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 00 34 11) — у кількості 235 тонн.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 439 732,00 грн. .

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 439 732,00 грн.

Митний збір («010» вид ) — 879,46 грн.

Імпортне мито («021» вид) — 16 844,12 грн. (нараховано умовно «06» СП).

Сума акцизного збору («071» вид) — 58 750,00 грн.

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

17. Дайте визначення поняття «митна вартість» згідно законодавства України.

18. Яка різниця між фактурною та митною вартістю товару?

19. У яких випадках значення митної вартості товару більше за фактур­ну вартість товару?

20. У якому випадку фактурна вартість товару співпадає з митною?

21. Фактурна вартість товару «ручки кулькові», який надійшов в Україну (м. Запоріжжя) з Японії, на умовах ЕХТокіо, складає 3000 доларів США. Вартість транспортування від Токіо до Запоріжжя — 1600 доларів США, у тому числі: вартість транспортування до кордону України — 1500 доларів США, вартість транспортування після перетину кордону України — 100 до­ларів США. Визначити митну вартість товарів.

22. Класифікувати до рівня підсубпозиції, тобто визначити код відповід­но до УКТ ЗЕД товару «інжир сушений».

23. Класифікувати до рівня підсубпозиції, тобто визначити код відповід­но до УКТ ЗЕД товару «печиво «ТТІХ» (пісочне печиво з карамеллю, по­крите молочним шоколадом в упаковці по 58 г).

24. На адресу української фірми «Інек» з Чехії надійшов вантаж — по­суд для пиття (код згідно з УКТ ЗЕД 7013 21 99 00).

Митна вартість товару складає 175 847,93 грн. (45 графа ВМД).

Ставка мита — 25 %.

Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку. Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

25. На митну територію України на адресу ТОВ «Люкс» з Італії на­дійшов вантаж — 1000 костюмів (код згідно з УКТ ЗЕД 6104 43 00 00). Митна вартість товару складає 205 143,94 грн. (графа 45 ВМД). Ставка мита — 6 євро за 1 шт. І Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро. Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку.            : -    <у Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

26. На митну територію України на адресу ПП Л.Д. Іванова з Російської Федерації надійшов вантаж — ковбаси (код згідно з УКТ ЗЕД 1601 00 10 00) ~~ 20 000 кг.

Митна вартість товару складає 50 000,00 грн. (графа 45 ВМД). -

Ставка мита — ЗО %, але не менше 1,2 євро 1 за кг.

Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро.

Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку. Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

27. 28 серпня 2000 р. з Голландії на митну територію України на адресу ТОВ «Нікі» надійшов вантаж — картопля свіжа (код згідно з УКТ ЗЕД 0701 90 10 00) — 212 000 кг.

Митна вартість товару складає 184 200,00 грн.  (графа 45 ВМД).

Ставка ввізного мита — 0,2 євро за 1 кг.

Курс євро на момент подання ВМД 4,8 грн. за 1 євро.

Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку.

Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.



Кресло мешок груша купить kreslo-meshok.org.