Глава 5

МИТНІ ПЛАТЕЖІ

5.1. МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їхній комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно-фінансових заходів.

У цілому зовнішньоекономічна політика держави — це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів.

Головним інструментом такої політики є метод тарифного регулювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни, дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток, прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств.

Законом України "Про Митний тариф України" визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Ставки митного тарифу встановлюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

Станом на 20 липня 2001 р.

З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулю-аяня та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономіч-бої діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну до складу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.

За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.

Експортний тариф — інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний тариф — головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності — виконує такі основні функції:

— формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

— впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;

— захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

— дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;

— сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого торговельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей національної економіки (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Приклад змін ставок мита на товари залежно від розвитку певної галузі промисловості

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД

Роки

1992

1995

1999

52.12

Тканини бавовняні та інші, %

25.26

Стеарит природний, тальк подрібнений або мелений, %

84.81

Крани, клапани, вентилі та інша арматура %

5.2. МИТНА ВАРТІСТЬ

Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сУмніву, вартість товару, який продавець передає покупцеві безпосе-

редньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартість може дуясе відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцеві. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід має забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець). Зрозуміло, щ0 для кожного бізнесмена дуже важливо, яким способом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка — це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.

Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.

Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введена розрахункова величина — митна вартість. Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі). За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони поставляються за різними умовами поставки. Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару. Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів INКОТЕЕМ8, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури і коли вони зроблені: до перетину митного кордону чи після.

Тому знання INКОТЕЕМ8 є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які ви-втрати поставки включаються продавцем до рахунку-фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).

Приклад 1. В Україну із США надійшов товар — «тканина». Згідно з договором купівлі-продажу товар поставляється за умовами ЕХ\У Бостон, вартість його — 5 доларів США за 1 м², загальна кількість 5000 м². Відповідно фактурна вартість (ціна в рахунку-фактурі) — 25 000 доларів США, 5 х 5000 = 25 000).

Вартість навантаження на судно у Бостоні — 200 доларів США, транспортування вантажу до Одеси на теплоході — 3000.

Митна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості плюс вартість навантаження плюс вартість транспортних витрат до Одеси (як кордону України), тобто 25 000 + 200 + 3000 = 28 200 доларів США.

Приклад 2. В Україну з Німеччини надійшов товар — «обладнання для перукарні». Згідно з договором купівлі-продажу товар поставляється за умовами ВВІ Харків, вартість його за контрактом (тобто фактурна) — 50 000 доларів США. Враховуючи обрані умови контракту — ВВІ Харків, до рахунку-фактури продавець уключив усі витрати, які він зробив при доставці вантажу до Харкова, в тому числі й зроблені після перетину митного кордону України. Вартість транспортування після перетину митного кордону — 100 доларів США .

Митна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості мінус вартість транспортних витрат від кордону України до Харкова: 50 000 - 100 = = 49 900 доларів США.

Ст. 16 Закону України "Про Митний тариф України" дає законодавче визначення терміна "митна вартість".

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Головне правило визначення митної вартості — її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим документальним підтвердженням усіх її складових (наприклад транспортних витрат та ін.).

При неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів (наприклад відсутня рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.

5.3. КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ВІДПОВІДНО ДО УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди.

Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість товарів (наприклад тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.

Проте якщо є необхідність здійснення імпорту та експорту кількох тисяч різноманітних видів товарів, то без систематизації даних товарів здійснити їх розподіл досить важко, оскільки описи різних товарів можуть перекривати один одного (наприклад, яблука можна віднести до «харчових продуктів» і до «фруктів»). Тому тільки певна систематизація дозволяє уникнути можливих труднощів при класифікації товарів.

Крім цього, при введенні державою певних засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, тобто ліцензування чи встановлення ставок мита, зробити це з усіх товарів без їх певної систематизації досить важко.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи — на товари.

Навіщо ж потрібен код товару при митному оформленні?

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, указаним у графі 33.

Ставки мита в Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.

Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару , преверенційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.

Розглянемо на прикладі, який це має вигляд:

Код УКТЗВД

Назва

Ставки мита, %

Додаткові ОВО

преференційна

пільгова

повна

машини для сушіння:

8451 21

— місткістю не більш як

10 кг сухої білизни:

8451 21 10 00

— місткістю не більш

ШТ.

як 6 кг

8451 21 90 00

— місткістю понад 6 кг,

ШТ.

але не більш як 10 кг -

платежі

Кодування товару — це представлення товару у вигляді знака. Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:

— код групи — 2 знаки;

— код позиції — 4 знаки;

— код субпозиції — 6 знаків;

— код підсубпозиції — 10 знаків. Розглянемо це на прикладі коду УКТ ЗЕД 4011 40 10 00 —для мотоциклів (для ободів діаметром не більш як 30,5 см):

40 група

1000

позиція

субпозиція

підсубпозиція

Що ж необхідно для визначення коду товару?

Для того щоб присвоїти товару код відповідно до УКТ ЗЕД, необхідно провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенклатурі. УКТ ЗЕД має 5 рівнів класифікації. Розглянемо їх на прикладі. Нам необхідно провести класифікацію товару «пшениця тверда насінна».

Перший рівень — розділи, їх у УКТ ЗЕД 21. На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Наприклад, у розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II — продукти рослинного походження, у V — мінеральні продукти, у VII — пластмаси та вироби з них; каучук і резинові вироби. Отже, спочатку необхідно визначити, до якої галузі можна віднести товар. Пшениця — це продукція рослинного походження. Значить вона відноситься до розділу II.

Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в УКТ ЗЕД.

Другий рівень — групи. Всього їх 97. У них товари зібрані згідно:

— з матеріалом, з якого вони виготовлені (наприклад, група 50 — шовк, 72 — чорні метали, 80 — олово та вироби з нього);

— з функціями, які вони виконують (наприклад* група 91— часи та їх частини, 92 — музичні інструменти);

— зі ступенем обробки (наприклад, група 10 включає «зернові культури» у необробленому вигляді, 11 — продукцію борошно мельно-круп'яної промисловості, 19 — вироби із зерна хлібних злаків, борошна, борошняні кондитерські вироби).

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками В1Д 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Знаючи, що пшениця насінна — це зерно у необробленому вигляді, шукаємо у розділі II групу 10 «Зернові культури», яка і включає зерно пшениці. Значить перші дві цифри коду будуть 10

Третій рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Так наприклад, у групі 10 «зернові хліба» як критерій використовується вид зернових, товарна позиція 1001 — пшениця, 1002 — жито, 1004 — овес.

Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи. Отже товарна позиція пшениці — 1001.

Четвертий рівень — субпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Так наприклад, у групі 10 «зернові хліба» в товарній позиції 1001 — пшениця до субпозиції 1001 10 відноситься пшениця тверда, до субпозиції 1001 90 — пшениця інша.

Товарні субпозиції — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

Оскільки наш товар — тверда пшениця, то її відносимо до субпозиції 1001 10.

П'ятий рівень — підсубпозиція. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару. Так наприклад, у групі 10 «зернові хліба» до субпозиції 1001 10 відноситься пшениця тверда, а до підсубпозиції 1001 10 0010 — пшениця тверда насінна.

Таким чином проведено класифікацію товару «пшениця тверда насінна» і визначено код товару відповідно з УКТ ЗЕД 1001 10 0010.

Таблиця 5.2. Класифікація товару «пшениця тверда насінна»

Код групи

Зернові хліба

Товарна позиція

Пшениця

Субпозиція

Пшениця тверда

Підсубпозиція

0010

Пшениця тверда насінна

Ми розглянули, з чого складається код товару і що для класифікації товарів у різних товарних позиціях використовуються такі критерії: __

— матеріали, з яких товари виготовлені;

— функції, які вони виконують;

— ступінь обробки цих товарів.

Деякі товари можуть бути частинами і приналежностями інших товарів, що також враховано в товарній номенклатурі.

Для товарів, не названих в УКТ ЗЕД окремо, передбачені так звані корзиночні позиції.

Іноді виникають сумніви, до якої з товарних позицій можна віднести товар. Наприклад, стілець зі сталі можна віднести до виробів зі сталі (товарна позиція 73.26) і до меблів для сидіння (товарної позиції 94.01).

З цього прикладу зрозуміло, що коли є декілька варіантів класифікації товарів, то мають бути і правила вибору одного з них. Вільного тлумачення тут не повинно бути, оскільки воно перешкоджатиме однаковому розумінню торгових угод і формуванню точної статистики експортно-імпортних операцій. Тому, коли є кілька можливостей

класифікації товарів і потрібно здійснити вибір однієї з них, у першу чергу необхідно звернутися до приміток до розділів та груп, у яких можуть класифікуватися дані товари. Досить часто цього достатньо для остаточного визначення товарної позиції.

Наприклад, необхідно визначити код товару «іграшки з недорогоцінних металів».

У нас є розділ XV «Недорогоцінні метали та вироби з них» і розділ XX «Різні промислові товари». Але оскільки у примітках до розділу XV зазначено, що в нього не включаються вироби, які входять у групу 95 (наприклад, іграшки, ігри, спортінвентар), ми відносимо іграшки з недорогоцінних металів до групи 95.

Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти у передмові до будь-якого видання товарної номенклатури. Таких правил шість.

Правило 1. Назви розділів призначені для зручності користування.

Правило 2а, Незавершений або розукомплектований товар класифікується як зібраний, якщо він зберігає основні характеристики.

Правило 26. Посилання у найменуванні товарної позиції на матеріал означає, що даний товар виготовлений з цього матеріалу.

Правило 3а. Застосовується при неможливості застосування правила 26. Перевага надається тій позиції, яка містить більш конкретний опис товару.

Правило 3б (коли неможливо застосувати правило За). Набори, суміші, комбіновані товари класифікуються за тими матеріалами або частинами, які дають основну ознаку.

Правило 3в (коли неможливо застосувати правила За і 3б). Товар класифікується в позиції, яка є останньою серед тих, що однаково підходять до класифікації.

Правило 4. Товари, назви яких не зустрічаються у УКТ ЗЕД, класифікуються за подібними.

Правило 5а. Тара особливої форми, представлена з виробами, класифікується разом із товаром. Правило не стосується тари, яка надає виробу суттєво іншого характеру.

Правило 5б. Тара, яка підходить для повторного використання, класифікується окремо.

Правило 6. З метою юридичного визначення класифікація здійснюється відповідно до правил, приміток до розділів за умови, що порівнюються субпозиції з однаковою кількістю дефісів.

Таким чином, ми з'ясували, що в УКТ ЗЕД товари згруповані на Декількох рівнях інформаційного значення, починаючи від рівнів найбільш загального опису категорій товарів і закінчуючи рівнями опису конкретних товарів.

5.4. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ТА СТЯГНЕННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ І ПОДАТКІВ ПО ВМД ПРИ МИТНОМУ ОФОРМЛЕННІ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Діючим законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню.

Митне оформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.

Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією (ВМД), справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.

Вантажні митні декларації містять необхідну для нарахування митних платежів інформацію й, оформлені у митному відношенні, підтверджують права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та інших операцій.

За ВМД нараховуються залежно від напрямку переміщення та застосованого митного режиму:

— митні збори;

— мито (ввізне або вивізне);

— акцизний збір;

— податок на додану вартість (ПДВ).

Нарахування платежів провадиться у графі 47 ВМД декларантами за ставками й у порядку, передбаченому чинним на момент її митного оформлення законодавством.

При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення (ПДВ та акцизу — на день митного оформлення).

Сплата платежів провадиться шляхом їх перерахування за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банку «Аваль».

При безготівковому розрахунку сплатою вважається фактичне зарахування сум платежів на рахунок митниці.

Платниками митних платежів за ВМД є суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.

Об'єкти оподаткування визначаються чинним законодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видів товарів, ставок, митних режимів тощо.

Пільги зі сплати платежів надаються лише у визначених законодавством випадках. При наданні пільг нарахування платежів у графі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06».

При цьому у графі 36 ВМД зазначається код преференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 (розділ 7) — реквізити законодавчих актів, на підставі яких надано пільги з кожного виду платежів.

З метою контролю за правильністю нарахування та повнотою сплати митних платежів під час митного оформлення ВМД співробітники митних органів перевіряють правильність визначення:

_ основи нарахування платежів;

— ціни товару;

— умов поставки;

— коду згідно з УКТ ЗЕД;

— правомірності надання пільг тощо.

Для уникнення оподаткування суб'єкти підприємницької діяльності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодами УКТ ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять товари, на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставками внаслідок невірного кодування або найменування товарів.

У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності визначення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих в якості підтверджень підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза із залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митної лабораторії, Управління з верифікації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій.

Таблиця 5.3. Приклад нарахування платежів за ВМД типу ЇМ 40

Назва імпортного товару — стільці «Тігіапо». Код товару — 9401 69 00 00. Країна походження — Італія. Митна вартість — 17 250 грн.

Ставка митного збору — 0,2 %.

Ставка ввізного мита — 15 %.

Ставка ПДВ — 20 %.

Таблиця 5.4. Заповнення графи 47 ВМД

Вид платежу

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

010

17250

0,2 %

34,50 грн.

020

17250

15%

2587,50грн.

028

19 837,50

20%

3967,50грн.

5.4.1. Порядок стягнення ввізного (імпортного) мита

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України І вивозяться за межі її, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено законодавством

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України "Про Митний тариф України".

Митний тариф України (МТУ) — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі.

Ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпортуються) за вантажною митною декларацією на митну територію України з метою вільного використання на цій території, за ставками згідно з ЗУ «Про Митний тариф України».

Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством.

Ввізне мито диференційоване.

До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовуються преференційні ставки Митного тарифу України (зараз преференційні ставки встановлені на рівні пільгових).

До товарів, що походять із тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставки Митного тарифу України.

Якщо не виконуються вищенаведені умови, то застосовуються повні ставки Митного тарифу.

В Україні застосовуються такі види мита:

— адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості (при цьому митна вартість визначається відповідно до ст. 16 Закону України «Про Митний тариф України») (табл. 5.5);

Таблиця 5.5. Приклад адвалерної ставки мита

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Назва

Ставки мита, %

Додаткові

ОВО

преференційна

пільгова

повна

2527 00 00 00

Кріоліт природний; хіоліт природний

—

2801 100000

хлор

8403 10 90 10

котли центрального опалення потужністю до 10 МВт

шт

— специфічне — у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару (табл. 5.6);

— комбіноване — поєднує два попередні види митного обкладення (табл. 5.7).

На окремі товари й Інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців з моменту їх установлення) (табл. 5.8).

Таблиця 5.6. Приклад фіксованої ставки мита

Код УКТ ЗЕД

Назва

Ставки мита, %

Додаткові ОВО

преференційна

пільгова

повна

0208

Інші, м'ясо та харчові

3 євро

6 євро

—

субпродукти, свіжі,

за 1 кг

охолоджені або морожені:

0603 1011 00

троянди

0,5 євро

1 євро

шт

за 1 шт

8516 500000

печі мікрохвильові

20 євро

шт

за 1 шт

Таблиця 5.7. Приклад комбінованої ставки мита

Код УКТ ЗЕД

Назва

Ставки мита,%

Додаткові ОВО

преференційна

пільгова

повна

0207 11 1000

М'ясо та харчові субпро-

30% , але не

60% , але

—

дукти свійської птиці то-

менш як

не менш як

варної позиції 0105, свіжі,

1,5 євро за

3 євро

охолоджені або морожені:

1 кг

за 1 кг

— — — обскубані, потро-

вд

шені, з головою та лапами,

так звані курчата 83%

б4

1803 1000 10

Какао-паста.незнежирена:

5% , але не

10% , але

менш як

не менш

— — в первинних упаковках масою нетто 10 кг

0,05 євро

як 0,1 євро

і більше

за 1 кг

0803 00 90 00

Банани сушені

20% , але

40%, але

——

не менш

як 0,2 євро

як 0,4 євро

'І'

за 1 кг

Таблиця 5.8. Приклад ставок сезонного мита

Код УКТ ЗЕД

Назва

Ставки мита, %

Додаткові ОВО

преференційна

пільгова

повна

0701 90 51 00

Картопля свіжа або

0,2 євро

0,4 євро

охолоджена молода —

за 1 кг

з 1 січня до 15 травня

0806 109300

Виноград свіжий

0,3 євро

0,6 євро

або сушений з 1 січня

за 1 кг

по 14 липня

№

0805 40 20 00

Грейпфрут різних

20% , але

20% , але не

ВИДІВ — ЗІ СІЧНЯ 411

не менш

менш як 0,1

до 30 квітня

ін.

як 0,1 євро

євро за 1 кг

за 1 кг

В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть застосовуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита, визначення яких та процедура застосування подані в статтях 11—15 Закону України «Про Митний тариф України».

Нарахування ввізного мита та порядок заповнення відповідних граф ВМД. Нарахування ввізного мита провадиться в графі 47 ВМД та додаткових аркушів до неї.

Основою для нарахування ввізного мита є:

— митна вартість товарів — при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита;

— кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів — при застосуванні специфічної ставки ввізного мита.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита:

у першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу:

020 — ввізне мито;

021 — ввізне мито на нафтопродукти, які підлягають обкладанню акцизним збором, транспортні засоби та шини, які раніше згідно із ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита...» обкладалися акцизним збором;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— митна вартість товару, вказана в графі 45 ВМД, якщо застосовується адвалерна ставка;

— кількісний показник товару відповідно до одиниць виміру товарів (кількісна характеристика товару), визначений у відповідній графі ВМД, при застосуванні специфічної ставки;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки ввізного мита, встановлений на даний вид товару діючим на момент митного оформлення ВМД законодавством (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О»);

у четвертій колонці «Сума» зазначається сума ввізного мита, що підлягає сплаті (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О») у національній валюті України.

День подання ВМД до митного оформлення фіксується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення штампа «Під митним контролем» у графі «Д» ВМД і відповідними записами у справах митного органу;

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати мита.

5.4.2. Митні збори. Порядок нарахування та стягнення

Митні збори — це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці (.ст 76 Митного кодексу України передбачено справляння митних борів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, печей, які переміщуються через митний кордон України (в тому числі v міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем).

За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці у випадках, коли передача їх на зберігання митниці необов'язкова, також справляються митні збори (ст. 77 Митного кодексу України).

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» із змінами та доповненнями (табл. 5.9). Звільнення від сплати митних зборів можливо лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Таблиця 5.9. Ставки митних зборів

Вид митного збору

Розмір ставки, доларів СІЛА

1. За митне оформлення товарів та інших

предметів при митній вартості: до 100 доларів США від 100 до 1000 доларів США більше 1000 доларів США

0,2 % митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів США

2. За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотне вивезення (ввезення):

за кожною вантажною митною декларацією за кожним додатковим аркушем до неї

3. За митне оформлення товарів у разі транзиту:

за кожною вантажною митною декларацією _ за кожним додатковим аркушем до неї

4. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:

за кожною вантажною митною декларацією __ за кожним додатковим аркушем до неї

5. За перебування товарів та інших предметів під митним контролем за кожний день перебування: за перші п'ятнадцять календарних днів за кожний наступний календарний день

0,05 % загальної митної вартості товарів та інших предметів

___________Глава 5 Продовження табл. 5.9

Вид митного збору

Розмір ставки, доларів США

6. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці (за одну годину роботи одного працівника митниці): у робочий час у неробочий час, суботу, неділю у святкові дні

20 40 50

7. За відмову від замовлених послуг, передбачених п. 6 цього додатку, без завчасного попередження в письмовій формі

8. За митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо він використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом

9. За видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції

10. За зберігання товарів та інших предметів на складах митниць (крім товарів та інших предметів, зазначених у ст. 86 Митного кодексу України) за 1 кг за кожний день зберігання: перші десять календарних днів кожний наступний календарний день

0,1 0,5

11. За зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання і зазначені в ст. 86 Митного кодексу України, за кожний день зберігання: перші десять календарних днів

кожний наступний календарний день

0,1 % загальної вартості товарів та інших предметів 0,5 % загальної вартості товарів та інших предметів

12. За видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом (на термін до одного року)

1500

13. За продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання підприємства декларантом (щорічно)

1000

14. За видачу сертифіката підтвердження доставки товару, прийнятого під режим експортного контролю України (доповнено п. 14 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.99 р. № 920)

100

Митні платежі

145

Закінчення

табл. 5.9

Вид митного збору

Розмір ставки, доларів США

15. За реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, на термін 6 місяців: за кожний наступний товар з тим же об'єктом інтелектуальної власності

200 100

16. За реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, на термін 12 місяців: за кожний наступний товар з тим же об'єктом інтелектуальної власності

400 200

17. За продовження терміну реєстрації кожного товару

100

18. За внесення змін до реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності

Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених «Порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за № 443/2883).

Нарахування митних зборів провадиться у графі 47 ВМД у національній валюті України. Приклади подаються нижче.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів:

у першій колонці «Вид» зазначається код виду митного збору з класифікатора видів та ставок митних зборів;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— загальна митна вартість товарів, визначена в графі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;

— рядок прокреслюється, якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;

— завізована підписом декларанта кількість годин роботи працівника митниці — при нарахуванні зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки митних зборів, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 залежно від митного режиму.

При нарахуванні зборів за перебування товарів та інших предметів під митним контролем розрахунок ставки зазначається виходячи з кількості днів перебування їх під митним контролем, що враховується при нарахуванні митних зборів;

У четвертій колонці «Сума» зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті.

При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками фіксована ставка, зазначена в доларах США, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення;

У п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати митних зборів.

ПРИКЛАДИ НАРАХУВАННЯ ЗБОРІВ ЗА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Для всіх прикладів курс гривні до долара США на день подання ВМД становить 4,5 грн.

Приклад 1. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів:

а) загальна митна вартість (графа 12 ВМД) складає 1800 грн.;

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

010

1800

22,5

б) загальна митна вартість, указана в графі 12 ВМД, складає дев'ять тисяч двісті гривень.

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

010

9200

0,2 %

18,4

Приклад 2. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотний вивіз (ввіз):

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

012

— — —

ЗО доларів США

135

Приклад 3. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі транзиту:

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

014

—— —

10 доларів США

Приклад 4. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів у разі ввозу на митний ліцензійний склад:

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

015

————

ЗО доларів США

135

Приклад 5. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, або поза робочим часом, встановленим для митниці:

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

003

20 доларів США

540

Приклад 6. Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за перебування товарів та інших предметів під митним контролем:

загальна митна вартість (графа 12 ВМД) складає десять тисяч гривень. Термін перебування товарів під митним контролем — 65 календарних днів;

за перші п'ятнадцять календарних днів, за день, зазначений у провізній відомості як строк їх доставки до митниці призначення, та день митного оформлення плата не стягується;

за наступні п'ятдесят днів плата складає 2,5 % загальної митної вартості.

При заповненні графи 47 в колонці «Ставка» робиться підрахунок ставки.

Вид

Основа нарахування

Ставка

Сума

СП

001

10 000

0,05% х 48 дн. = 2,4%

240

5.4.3. Акцизний збір. Порядок нарахування та стягнення

Акцизний збір — це непрямий податок споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності — українські виробники підакцизних товарів (продукції), замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах, суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) на митну територію України предмети (товари), на які законодавством України встановлено акцизний збір.

Об'єктами оподаткування акцизним збором є:

— митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, в тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою, збільшена на суму ввізного мита;

— вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах;

— митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на митну територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпорто-вані, а також митна вартість продукції, збільшена на суму ввізного мита, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів (продукції).

Акцизний збір обчислюється:

— за ставками у відсотках до оподатковуваного обороту, який визначається виходячи з митної вартості імпортних товарів;

— у вигляді фіксованої ставки в євро за одиницю виміру вантажу (товару) (табл. 5.10).

Ставки акцизного збору однакові на всій території України. Суми акцизного збору із ввезених на територію України товарів сплачуються на депозитні рахунки митних органів (крім випадків митного

оформлення товарів, що підлягають маркуванню марками акцизного збору).

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція, тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, та в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Таблиця 5.10. Приклад ставок акцизного збору

№

Найменування товару

Код УКТ ЗЕД

Ставка акцизного збору

Пиво солодове

22.03 00

0,02 євро за 1 л

Ювелірні вироби

71.13, 71.14

55%

Дизельне пальне

27.10.00690

10 євро за 1000 кг

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою

де Са — сума акцизного збору, В — митна вартість, А — ставка акцизного збору, См — сума мита.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою

Са = Н х А,

де Са — сума акцизного збору, Н — кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А — ставка акцизного збору.

Нарахування акцизного збору, який підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці графи 47 «Вид» зазначається шифр платежу «акцизний збір» — 027, на бензин моторний та важкі дистиляти — 271;

у другій колонці графи 47 «Основа нарахування» зазначаються:

— кількісний показник, який визначається відповідно до діючого законодавства, якщо застосовується фіксована ставка акцизного збору;

— сума, що включає митну вартість товарів, вказану в графі 45 ВМД (яка обчислена в національній валюті Україні за курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД для митного оформлення);

у третій колонці графи 47 «Ставка» зазначається розмір ставки акцизного збору, визначений згідно з діючим законодавством;

у четвертій колонці графи 47 «Сума» зазначається сума акцизного збору, що підлягає сплаті;

у п'ятій колонці графи 47 «СП» зазначається код відповідного способу платежу згідно з Класифікатором способів розрахунку.

5.4.4. Податок на додану вартість. Порядок нарахування

та стягнення

Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. № 1 68/9 7

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи — підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвестиціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання (споживання).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезення (пересилання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад лікарські засоби, зареєстровані в Україні у встановленому законодавством порядку).

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширюються на операції з підакцизними товарами.

Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД.

Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розраховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

ПДВ

(В + См + Са) х Я/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом: Спдв - (В + См) х Я/100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором: Спдв - (В + С8) х Я/100;150 Глава 5

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

Спдв = В х Я/100,

де Спдв — сума ПДВ; Са — сума акцизного збору; В — митна або договірна (контрактна) вартість; См — сума ввізного мита; П — ставка податку на додану вартість (20 %).

Нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 (податок на додану вартість);

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— сума, що включає митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

— якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна), — сума, що включає фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки податку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;

у четвертій колонці «Сума» зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу розрахунків.

За бажанням платника, при ввезенні на митну територію України товарів (крім підакцизних (за винятком тютюнової сировини) та таких, що входять до 1—24 товарних груп УКТ ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розрахунків з ПДВ (п. 11.5. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. № 168/97-ВР). У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку до вантажної митної декларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у векселі (який не повинен перевищувати ЗО днів з дня оформлення ВМД) на розрахункові рахунки податкових органів.

У триденний строк з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.

Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. № 1104 «Про затвердження порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями

Завдання для перевірки знань

1. На адресу української фірми "Парус" з Португалії надійшов вантаж — парасольки від дощу та сонця (код згідно з УКТ ЗЕД 6601 99 11 00). Митна вартість товару складає 17 500,93 грн. (графа 45 ВМД). Ставка мита — 15 %. Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

2. На митну територію України на адресу ТОВ «Зоря» з Норвегії надійшов вантаж — риба копчена (код згідно з УКТ ЗЕД 0305 41 00 00) 420 тонн.

Митна вартість товару складає 160 000 грн. (графа 45 ВМД).

Ставка мита — 1 євро за 1 кг.

Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро.

Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

3. На митну територію України на адресу АТ «Агро» з Болгарії надійшов вантаж — соки концентровані (код згідно з УКТ ЗЕД 2009 1919 90) — 25 000 л.

Митна вартість товару складає 80 000,00 грн. (графа 45 ВМД).

Ставка мита — ЗО %, але не менше 0,5 євро за 1 л.

Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро.

Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

4. Вантаж надійшов автомобільним транспортом у митницю призначення 01.11.99 р. Дата доставки вантажу 02.11.99 р. Власник вантажу представив вантаж до митного оформлення 23.11.99 р. Митна вартість цього вантажу (зазначена у графі 12 ВМД) складає 15 240 грн. Нарахувати суму митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем («001» вид) із заповненням графи 47 ВМД*.

5. Вантаж надійшов у митницю призначення залізничним транспортом. Відбиток штампа «Під митним контролем» проставлений на товаросупровідних документах 10.08.99 р. До митного оформлення вантаж представлений 14.11.99 р. Митна вартість товару (зазначена у графі 12 ВМД) складає 105 434, 54 грн. Нарахувати суму митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем («001» вид) із заповненням графи 47 ВМД*.

6. Митна вартість вантажу, представленого до митного оформлення, складає 3400 грн. (графа 12 ВМД). Нарахувати митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів («010» вид ) із заповненням графи 47 ВМД*.

7. Митна вартість вантажу, представленого до митного оформлення, становить 28 163,85 грн. (графа 12 ВМД). Нарахувати митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів («010» вид) із заповненням графи 47 ВМД*.

8. Інспектор митниці, який проводив митне оформлення вантажу, виїхав на огляд на підприємство, де вантаж зберігався під митним контролем, о 10.00 годині і повернувся в митну установу о 14.30 годині, працюючи без перерви на обід. Розрахувати митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці («001» вид), враховуючи, що перерва на обід у даній митній установі з 13.00 до 14.00 години та заповнити графу 47 ВМД*.

* Для всіх прикладів курс долара США на день подання ВМД становить 4,5 гривні за 1 долар США.152

9. Для проведення виставки на митну територію України ввезено два види товарів (за різними кодами УКТ ЗЕД ) під зобов'язання про зворотне їх вивезення. Сплата платежу проведена платіжним дорученням від 12.08.99 р. № 155 на депозитний рахунок Східної регіональної митниці 27034150 АКІВ «Укрсиббанк», м. Харків МФО 370452.

Треба визначити:

1) тип ВМД;

2) вид платежу, який нараховується за цією ВМД;

3) визначити ставку платежу;

4) провести нарахування платежу із заповненням граф 47, В, С ВМД.

10. З Італії на митну територію України на адресу ТОВ «Альфа» надійшов вантаж — ювелірні вироби (код товару згідно з УКТ ЗЕД 7113200000).

Митна вартість вантажу (графа 45 ВМД) — 17 219, 67 грн.

Митний збір за митне оформлення вантажу («010» вид) — 34,44 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 8609,84 грн.

Ставка акцизного збору — 55 %.

Нарахувати акцизний збір у графі 47 ВМД.

11. Із Словаччини на адресу української фірми АТ «Авто» надійшов вантаж — автомобіль «Шкода» (код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703 23 90 11) з об'ємом двигуна 1984 см³, 1999 р. випуску.

Митна вартість вантажу (графа 45 ВМД) — 53 370,82 грн.

Митний збір за митне оформлення вантажу («010» вид) — 106,74 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 1944,32 грн.

Ставка акцизного збору — 0,6 євро за 1 см³ двигуна.

Курс євро на день подання ВМД становить 4,9 грн. за 1 євро.

Нарахувати акцизний збір у графі 47 ВМД.

12. З Росії на адресу українського ТОВ СП «Дім хутра» надійшов вантаж

— 10 жіночих норкових шуб (код товару згідно з УКТ ЗЕД 4203 10 00 10). Митна вартість вантажу (графа 45 ВМД) — 98 000,00 грн. Митний збір за митне оформлення вантажу («010» вид) — 196,00 грн. Курс євро на день подання ВМД становить 4,9 грн. за 1 євро. Нарахувати мито у графі 47 ВМД.

13. З Німеччини на адресу української фірми ТОВ «Геракліт» надійшов вантаж — взуття на підошві з натуральної шкіри (код згідно з УКТ ЗЕД 6403 20 00 00) — 2000 пар.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 140 013,00 грн.

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 137 945,25 грн.

Митний збір («010» вид) — 280,03 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 28 860,00 грн.

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

14. На митну територію України на адресу української фірми «Локс» з Італії надійшов вантаж — куртки жіночі з натуральної шкіри (код згідно з УКТ ЗЕД 4203 10 000) — в кількості 200 штук.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 137 998,05 грн.

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 140 337,00 грн.. Митний збір («010» вид) — 276,03 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 9556,95 грн.

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

15. На адресу українського ДП «Колос» з Республіки Білорусь надійшов вантаж — профілі порожнисті з чорних металів (код згідно з УКТ ЗЕД 7006 60 390) — у кількості 20 тонн.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 14 154,43 грн.

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 14 033,00 грн.

Митний збір («010» вид) — 276,03 грн.

Імпортне мито («020» вид) — 707,72 грн. (нараховано умовно «06» С/П).

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

16. На адресу українського підприємства «Агро» з Туркменистану надійшов вантаж — бензин А-93 (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 00 34 11) — у кількості 235 тонн.

Митна вартість (графа 45 ВМД) — 439 732,00 грн. .

Фактурна вартість (графа 42 ВМД) — 439 732,00 грн.

Митний збір («010» вид ) — 879,46 грн.

Імпортне мито («021» вид) — 16 844,12 грн. (нараховано умовно «06» СП).

Сума акцизного збору («071» вид) — 58 750,00 грн.

Нарахувати податок на додану вартість із заповненням графи 47 ВМД.

17. Дайте визначення поняття «митна вартість» згідно законодавства України.

18. Яка різниця між фактурною та митною вартістю товару?

19. У яких випадках значення митної вартості товару більше за фактурну вартість товару?

20. У якому випадку фактурна вартість товару співпадає з митною?

21. Фактурна вартість товару «ручки кулькові», який надійшов в Україну (м. Запоріжжя) з Японії, на умовах ЕХТокіо, складає 3000 доларів США. Вартість транспортування від Токіо до Запоріжжя — 1600 доларів США, у тому числі: вартість транспортування до кордону України — 1500 доларів США, вартість транспортування після перетину кордону України — 100 доларів США. Визначити митну вартість товарів.

22. Класифікувати до рівня підсубпозиції, тобто визначити код відповідно до УКТ ЗЕД товару «інжир сушений».

23. Класифікувати до рівня підсубпозиції, тобто визначити код відповідно до УКТ ЗЕД товару «печиво «ТТІХ» (пісочне печиво з карамеллю, покрите молочним шоколадом в упаковці по 58 г).

24. На адресу української фірми «Інек» з Чехії надійшов вантаж — посуд для пиття (код згідно з УКТ ЗЕД 7013 21 99 00).

Митна вартість товару складає 175 847,93 грн. (45 графа ВМД).

Ставка мита — 25 %.

Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку. Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

25. На митну територію України на адресу ТОВ «Люкс» з Італії надійшов вантаж — 1000 костюмів (код згідно з УКТ ЗЕД 6104 43 00 00). Митна вартість товару складає 205 143,94 грн. (графа 45 ВМД). Ставка мита — 6 євро за 1 шт. І Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро. Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку. : - <у Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

26. На митну територію України на адресу ПП Л.Д. Іванова з Російської Федерації надійшов вантаж — ковбаси (код згідно з УКТ ЗЕД 1601 00 10 00) ~~ 20 000 кг.

Митна вартість товару складає 50 000,00 грн. (графа 45 ВМД). -

Ставка мита — ЗО %, але не менше 1,2 євро 1 за кг.

Курс євро на момент подання ВМД становить 4,8 грн. за 1 євро.

Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку. Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.

27. 28 серпня 2000 р. з Голландії на митну територію України на адресу ТОВ «Нікі» надійшов вантаж — картопля свіжа (код згідно з УКТ ЗЕД 0701 90 10 00) — 212 000 кг.

Митна вартість товару складає 184 200,00 грн. (графа 45 ВМД).

Ставка ввізного мита — 0,2 євро за 1 кг.

Курс євро на момент подання ВМД 4,8 грн. за 1 євро.

Визначити вид мита, яке застосовується в даному випадку.

Нарахувати ввізне мито у графі 47 ВМД.