Тема 2 "Суб'єкти підприємницької діяльності"
2.1. Загальні положення про фізичну особу.
Цивільним законодавством України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи (далі - особи), держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права
Згідно з визначенням, наведеним у Цивільному Кодексі України (далі -ЦКГУ), людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Усі фізичні особи мають правоздатність (здатність мати цивільні права і обов'язки). Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Змістом особистого немайнового права фізичної особи є можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері приватного життя. Особисті немайнові права фізичної особи поділяються на такі, що забезпечують її природне існування (право на життя, на охорону здоров'я, на медичну допомогу, на особисту недоторканість, на свободу, на сім'ю, на опіку або піклування, на безпечне для життя і здоров'я довкілля тощо), і такі, що забезпечують її соціальне буття (право на ім'я, на повагу до гідності та честі, па недоторканість ділової репутації, на інформацію, на таємницю кореспонденції, на вільний вибір сфер, змісту та форм творчості, на вибір і зміну роду занять тощо).
Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюється Конституцією України та законом.
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальників або органів опіки та піклування така фізична особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність (має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; не несе відповідальності за завдану нею шкоду).
Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має неповну цивільну дієздатність (має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;' здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися внесеним на своє ім’я вкладом; неповнолітня особа несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідного до закону). Інші правочини неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Крім випадку реєстрації неповнолітньої фізичної як підприємця, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.
Цивільна дієздатність фізичної особи може бути обмежена судом (у разі, якщо фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; якщо фізична особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо). Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи тав й інтересах вчиняє опікун.
Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочннн можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за підприємницькими зобов'язаннями усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна
Фізична особа, яка не спроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
2.2. Загальні положення про юридичну особу.
Відповідно до ЦКУ юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.
Юридична особа здатна мати ті ж цивільні права і обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Цивільна дієздатність юридичної особи здійснюється через її органи, які відповідно до установчих документів та закону діють від імені юридичної особи.
Юридична особа може створюватись шляхом об'єднання осіб та (або) майна.
Майном як особливим об'єктом цивільних прав вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права і обов'язки. Річчю є об'єкт матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов'язки. Речі поділяються на нерухомі і рухомі. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також розташовані на них об'єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. На тварин, крім випадків, встановлених законом, також поширюється правовий режим речі.
Залежно від порядку створення розрізняють два види юридичних осіб:
юридичні особи публічного права, які створюються розпорядчим актом Президента України, органів державної влади або місцевого самоврядування;
юридичні особи приватного права, які створюються на підставі установчих документів.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Юридичні особи публічного права можуть створюватись у формі державних і комунальних підприємств, навчальних закладів та в шпик формах, визначених законодавством. Підприємства поділяються на підприємницькі (державні комерційні підприємства, комунальні комерційні підприємства) та непідприємницькі (казенні підприємства комунальні некомерційні підприємства).
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права, брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Юридичні особи приватного права можуть створюватись у формі товариств, установ та інших формах, установлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлене законом.
Товариства поділя